Кохана

В основу романа Тоні Моррісон, опублікованого 1987 року і нині визнаного класичним, покладено реальні події, що відбувалися у штаті Огайо у другій половині XIX століття. Жорстока і пронизливо ніжна, чудово написана, ця книжка про те, чого не можна зробити, подолати й вибачити — про генетичну пам’ять і незцілиму образу, випалену в серцях, про те, що не можна виправдати заявами про рівність та єдність білих і темношкірих американців. 

Сет народилася рабинею та втекла до вільного штату Огайо, але й вісімнадцять років по тому не почувається вільною. Вона пережила немислиме й не збожеволіла, проте досі перебуває в полоні спогадів про «Милий Дім», прекрасну кентуккську плантацію, де сталося стільки жахливих речей. У будинку № 124, де зараз мешкає Сет із донькою Денвер, переплелися минуле й сьогодення, реальне та містичне, думки й почуття колишніх і теперішніх пожильців. Жінку переслідує привид її дитини, яка померла безіменною і на надгробку якої викарбувано єдине слово: «Кохана».

Натхненна історією рабині Маргарет Гарнер, лауреатка Нобелівської та Пулітцерівської премій Тоні Моррісон присвятила роман понад шістдесяти мільйонам чорношкірих невільників і їхніх нащадків, загиблих від трансатлантичної работоргівлі.

• Роман «Кохана» був удостоєний Пулітцерівської премії (1988), а згодом став головною підставою для присудження письменниці Нобелівської премії з літератури (1993).